Змієві вали - Васильків

23 149 |

23-11-2015 |

Інформація Відео Локація

Змієві вали – фортифікаційні споруди Черняхівської та Трепільської культур.

Згідно легенди про Кирила Кожум'яку:

Довго чи ні вони билися, тільки Микита повалив змія на землю і хотів його задавити. Почав змій благати Микиту:
– Не бий мене, Микито, до смерті! Сильніше за нас із тобою нікого на світі немає. Розділімо весь світ порівну: ти володарюватимеш в одній половині, а я – в другій.
– Гаразд, – сказав Микита. – Тільки спершу треба межу прокласти, щоб потім суперечок поміж нас не було.
Зробив Микита соху трьохсотпудову, запріг у неї змія і почав од Києва межу прокладати, борозну орати: завглибшки та борозна два сажні з чвертю. Провів Микита борозну від Києва до самого Чорного моря

Борозна Нікітіна, кажуть, і тепер подекуди по степу видно: стоїть вона валом сажні на дві висотою і зветься з того часу Зміїв Валом.
Так чи приблизно так розповідали протягом сотень років про незвичайні рукотворні земляні насипи - вали, що розташувалися ланцюжком на території лісостепу України, на південь від Києва.

(Легенда про Кирило Кожум'яку та Змія)

На південь від Києва, по обидва береги Дніпра, вздовж його приток проходить стародавня оборонна споруда – Змієві вали. Залишки Змієвих валів збереглися по річках Віть, Червона, Стугна, Трубеж, Сула, Рось та ін. Уціліло, загалом, близько однієї чверті Змієвих валів.

Тобто загальна довжина валів могла становити від 5 до 7 тисяч кілометрів. Сьогодні археологи виділяють у Подніпров'ї 23 вали, не рахуючи двох невеликих поперечних у Стугни та Здвигу.

Майже всі вони входять до дев'яти основних оборонних ліній:

- із заходу на схід - від Тетерева до Сули,

- з півночі на південь – від південних околиць Києва до Корсунь-Шевченківського.

Кожен насип є серйозною інженерною спорудою. Каркас валу виготовлявся, головним чином, із дуба. Рідше - із соснових колод. Але останні збереглися краще, бо під час пожеж дубові конструкції горіли краще. У кількох великих валах відриті зрубні конструкції – ряди чотиристінних зрубів, поставлених уздовж насипу та заповнених усередині землі.

Виявлено зруби з подвійними стінами. Відомі як ланцюги окремих зрубів, і ряди взаємозалежних. Нерідко з опорою на верхи дерев'яних «колодязь» зводили потужну зроблену з колод огорожу - забороло. Інші вали мають перекладну конструкцію: довгі поздовжні колоди укладалися у вигляді настилів на поперечні колоди-лаги

Змієві вали, розташовані на південь від Києва, мають ще одну назву – Скіфські.

В одному зі своїх інтерв'ю начальник Північної постійно діючої археологічної експедиції Інституту археології НАН України Ігор Готун висуває версію археологів:

«Високий насип спорудили скіфи приблизно 5-му в. е., щоб уберегтися від завойовників. На валах, що огороджували скіфське городище, височіли дві сторожові вежі. Коли наближалися вороги, чергові воїни одразу ж запалювали багаття і попереджали поселення про небезпеку. Миттєво захисники озброювалися. Вони сміливо тримали оборону і не пропускали кочівників, які нападали, яким і так було нелегко підніматися на насип».

У тому ж інтерв'ю І. Готун висловився за те, що Змієві вали можна сміливо називати українським аналогом Великої Китайської стіни, яка також служила захистом від ворогів. Адже їх розміри просто вражаючі: вали підковоподібно попрощалися на 11 км, майже окільцюючи городище. У висоту вони сягали до 10 м-коду.

За іншою версією будівництво Змієвих валів приписується династії Рюриковичів, починаючи від Володимира Святославича.
Засновуючи цю версію, автори та прихильники гіпотези київських князів виходять із наступних передумов: Християнські літописи розповідають, що князь Володимир Святославич, обороняючись від кочівників, наказав будувати міста вздовж кордонів своєї держави.

Згадка про зміцнення кордонів Київської Русі збереглася у листі католицького місіонера Брунона до імператора Генріха II (1008 р.), у якому Брунон описує сцену прощання з князем Володимиром на межі Київського князівства. Прощалися біля воріт валу, яким за заявою Брунона Володимир огородив своє князівство.

50.1803477,30.3193187